забитий

забитий
-а, -е.
1) Дієприкм. пас. мин. ч. до забити 1-6).
••

Заби́те мі́сце мед. — закрите механічне пошкодження тканин або органів без видимого порушення їхньої анатомічної цілісності; супроводжуються крововиливами, некрозом, розміжченням, асептичним запальним процесом; клінічними симптомами є біль, припухлість, синець та порушення функції. || заби́то, безос. присудк. сл. || у знач. ім. заби́тий, -того, ч.; заби́та, -тої, ж. Той (та), кого убили.

2) прикм. Доведений до отупіння гнобленням, жорстоким ставленням; затурканий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "забитий" в других словарях:

  • забитий — (ворог): запеклий, завзятий [XII] …   Толковый украинский словарь

  • забитий — у знач. прикм. (доведений до отупіння, до втрати віри у свої сили), заморочений, отупілий, сліпий, затурканий; загнаний, заляканий (який став боязким, несміливим через постійний страх перед ким / чим н.) …   Словник синонімів української мови

  • забитий — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • загнаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до загнати. || за/гнано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Змучений, украй виснажений гонитвою або переслідуванням (про коней, звірів). 3) у знач. прикм., перен. Забитий, заляканий …   Український тлумачний словник

  • клепало — а, с. 1) Молот або молоток для клепання. 2) Шматок заліза (часто забитий у колоду), на якому клепають що небудь. 3) рідко. Те саме, що калатало. 4) заст. Било (див. било I 1)) …   Український тлумачний словник

  • клинець — кли/нця/, ч. 1) Зменш. пестл. до клин. •• Клинці/ підбива/ти а) (до кого) залицятися; б) (під кого) інтригувати проти кого небудь. 2) діал. Забитий у стіну кілочок для вішання чого небудь …   Український тлумачний словник

  • клинок — нка/, ч. 1) Зменш. до клин. 2) Те саме, що лезо. || Про шаблю, кинджал і т. ін. 3) діал. Забитий у стіну кілочок для вішання чого небудь …   Український тлумачний словник

  • ключка — и, ж. 1) Дерев яний або металевий гак із довгим держаком для діставання, витягування чогось. || Металевий прут із загнутим кінцем для вимішування чого небудь. 2) Забитий у стіну кілочок або гачок для вішання одягу тощо. 3) спорт. Палиця з… …   Український тлумачний словник

  • побитий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до побити 2 9). || у знач. прикм. || поби/то, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Убитий, забитий (про багатьох). || перен. Зневірений, знесилений, пригнічений. 3) у знач. прикм. Розбитий, розколотий на шматки.… …   Український тлумачний словник

  • сліпий — а/, е/. 1) Позбавлений зору, здатності бачити; прот. зрячий. || у знач. ім. сліпи/й, по/го, ч.; сліпа/, по/ї, ж. Людина, позбавлена зору. || розм. Те саме, що короткозорий 1). || Який не бачить (про очі). || Який не бачить у певний період доби… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»